м. Львів, вул. Водогінна 2, офіс 420 Пн-Пт 9.00-18.00 info@mcg-lv.com +38 (050) 317 60 01 +38 (067) 290 69 88

Все, що варто знати про податкові перевірки

від Admin

Чіткість та зрозумілість регуляторно-наглядової політики – важливий фактор для розвитку бізнес-середовища у будь-якій країні. Україна тут не стає винятком. Останні роки були досить вдалими для підприємців різного рівня. Вектор європейської інтеграції, за яким рухається наша країна, означає поступову лібералізацію державного контролю над малим, середнім та великим бізнесом. Зокрема, спостерігається значне покращення нормативно-правового регулювання наглядової політики. 

Але не варто плутати поняття: лібералізація – це далеко не зведення перевірок до статусу формальних, а лише їх більша прозорість та відкритість. Тому кожному платнику податків важливо знати про окремі аспекти державного контролю, щоб вберегти себе та свій бізнес від негативних наслідків. Й мова йде не лише про фінансовий бік питання. 

Пам’ятайте: у будь-якій державній перевірці присутній людський фактор. Саме тому, важливо впевнитися, що процедура контролю та фіксація її результатів відбулась правильно, з дотриманням чинного законодавства. Адже, у деяких випадках, оскаржити рішення непрофесійної перевірки надзвичайно складно, або й зовсім неможливо.

Сьогодні ми розглянемо найважливіші питання, які стосуються наглядової політики, зокрема:

  1. Чи дійсно існує мораторій на перевірки підприємців?
  2. Якими бувають нормативні перевірки та коли вони проводяться?
  3. Як підготуватися до державного контролю?
  4. Що вказує на незаконність перевірки?
  5. Як реагувати на запити ДФС?

Окремий розділ статті буде присвячено переліку правильних дій під час проведення контролю на підприємстві.

Що насправді означає заборона держперевірок в Україні

Починаючи з 2018 року, діє Закон «Про тимчасові особливості здійснення заходів держнагляду (контролю) у сфері госпдіяльності». Основна суть цього законодавчого акту – мораторій на державні перевірки суб’єктів господарювання, за виключенням перевірок від певних органів контролю. Цими органами стали:

  • Державна фіскальна служба;
  • Держслужба з питань безпечності продуктів харчування і захисту споживачів;
  •  Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку;
  •  Нацбанк;
  • Антимонопольний комітет та інші.

Навіть поверхнево вникнувши в суть вказаного закону, стає очевидно: повної заборони на держперевірки не існує та навряд чи буде існувати. Тому варто забути не звертати увагу на міф про мораторій. 

Основні види державних перевірок

Згідно зі статтею 62 Податкового Кодексу України, важливим методом податкового контролю є звірки за участю податкових органів. Окрім того, стаття 75 ПКУ вказує на інші види перевірок:

  • Камеральні – повна перевірка декларацій, розрахунків, звітності до податкової. Такий тип контролю може проводитись без певних підстав та рішення керівника податкової адміністрації; 
  • Фактичні. Мета таких перевірок – аналіз наявності дозволів на ту чи іншу діяльність, дотримання норм обігу грошових коштів та здійснення операцій з розрахунку. Вони здійснюються за місцем ведення госпдіяльності. Зазвичай, підстава для такого контролю – виявлення порушення законодавчих норм платником податків. Для здійснення перевірки необхідний лише наказ, а власне контроль відбувається без попередження; 
  • Документальні перевірки (планові та позапланові). Зазвичай, саме такого типу перевірок об’єкти господарювання зазнають найчастіше. Мета контролю – перевірити вчасність сплати та нарахування податків, проаналізувати дотримання трудового законодавства та інше. Позапланові перевірки проводяться лише відповідно до статті 78 Податкового Кодексу та при наявності достатніх підстав. Такою підставою може стати ухвала слідчого судді або резонансні випадки на підприємстві. Проводиться документальна перевірка з наказу керівника податкового органу. 

(Детальніше: Ведення бухгалтерського обліку)

План проведення перевірок на наступний рік публікується на сайті Державної фіскальної служби щорічно до 25 грудня. Допустимі строки документальних перевірок: 10-45 днів для планової, від 7 до 25 днів до позапланової. Варто знати, що періодичність перевірок для конкретного суб’єкта господарювання – не частіше 1 разу на 3 роки (незначний ступінь ризику), 1 раз на 2 роки (середній ступінь ризику), 1 раз на рік (високий рівень ризику). Критерієм відбору об’єктів господарювання для проведення перевірок є саме ступінь ризику.

Результат перевірки будь-якого виду – можливе виявлення порушень та їх фіксація у відповідному акті. У якості підтвердження правомірної діяльності контролюючі органи, які проводили перевірку, складають довідку. 

Алгоритм дій для підприємця визначається залежно від обставин перевірки. Зазвичай, спочатку відбувається оскарження контролю, потім – протидія інспекції. Після цього, за необхідністю, оскарження результатів. 

Як реагувати на запити Фіскальної служби правильно? Читати далі.