м. Львів, вул. Водогінна 2, офіс 420 Пн-Пт 9.00-18.00 info@mcg-lv.com +38 (050) 317 60 01 +38 (067) 290 69 88 Зустрітись

Бізнес та Закон про мову: які зміни чекають на підприємців?

від Admin

Цього року, Верховною Радою України прийнято ключовий для країни Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Він набуде чинності вже 16 липня. Саме тому, власникам бізнесів важливо ознайомитися з нововведеннями та змінами, які чекають на них у зв’язку із цим.

Особливості статусу української мови: як це було раніше

Щоб чітко усвідомити зміни, які відбулися у мовному законодавстві, необхідно проаналізувати історичні аспекти цього питання. 23 роки тому Конституційний суд ухвалив статтю 10 Конституції України. Згідно з нею, державна мова в Україні – це українська. До того ж, Конституційний Суд чітко розтлумачив термін “державна мова”. Так, під цим поняттям слід розуміти мову, яка має правовий статус обов’язкового засобу спілкування в публічних сферах життя. 

Проте, ст. 10 Конституції не заперечує використання, поряд з державною, мов національних меншин (зокрема, російської). Використання цих мов теж регулювалось українським Законодавством. До прикладу, навчально-виховна робота в школах має здійснюватися українською (державною) мовою. Поряд із нею, можуть вільно та без будь-яких перешкод вивчатися мови національних меншин (№4-рп/2010).

Активно впроваджувалось мовне законодавство й в культурній сфері. Рішенням №13-рп/2007 вказано, що обов’язкове субтитрування/дублювання фільмів перед їх випуском в прокат не порушує прав та свобод національних меншин. Рішенням №8-рп/2008 гарантовано, в свою чергу, рівність за мовною ознакою усіх громадян, які проживають на території країни. 

У судовій системі України мовне законодавство гарантувало право громадян використовувати ними рідну мову (зокрема, мову національних меншин). Але Суд зобов’язаний реалізувати в процесі судочинства саме державну мову.

Стаття 10 Конституції України існувала без змін близько 23 років у різні етапи української незалежності. На цей законодавчий акт ніяким чином не вливали провладні політичні сили, геополітичне становище України впродовж десятиліть, а також суспільні настрої населення. 

Використання мови в Україні до 2012 року стосувався ще один Закон: “Про мови в УРСР”. Його зміст був досить демократичним:

  • Рівність за мовною ознакою;
  • Активне сприяння розвитку усіх мов;
  • Підтримання та гарантування мовних та національно-культурних прав не лише для українців, а й для національних меншин. 

Йшлося в документі й про статус української мови. Зокрема, преамбула акту трактує це так: “виховувати у громадян, незалежно від національної належності, розуміння соціального призначення української мови як державної”.

Наступним етапом, який мав значний вплив на мовне законодавство, стало прийняття резонансного Закону “Про засади державної мовної політики” в липні 2012-го. Цей законодавчий акт також відомий під назвою “закон Ківалова-Колісніченка”. Його суть полягала у фактичному прирівнянні регіональних мов до державної у будь-яких сферах суспільного та публічного життя. Ключовий вплив закон Ківалова-Колісніченка здійснював саме на статус російської мови.

На даний час, документ є недійсним. Рішенням Конституційного Суду №2-р/2018 законодавчий акт було визнано неконституційним. Зокрема, було встановлено процесуальні порушення процедури його прийняття. Також було обґрунтовано низку загроз, які виникли для конституційного ладу України після прийняття даного законодавчого акту в 2012 році. Зокрема, йдеться про штучну ескалацію мовного конфлікту, фактичне надання переваги російській мові та суперечливість закону до основного мовного законодавства країни, перепони до сприйняття України як цілісної, незалежної держави.

До чого призвело скасування закону Ківалова-Колісніченка? Довгий час, в питання мовної політики існував юридичний вакуум. Вважалося, що ухвалення нового акту, який регулював би функціонування мови, не на часі. Навколо цього питання точилися політичні дискусії та існували абсолютно протилежні думки. Але незважаючи на розбіжності, які виникали не лише у верхівці влади, але й серед українських громадян, Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» було ухвалено в квітні цього року. Хтось сумнівається в його доцільності, а хтось – вважає важливою віхою для розвитку України, як суверенної європейської держави. Проте варто усвідомлювати значний вплив Закону на усі сфери публічного життя. Зокрема, на функціонування бізнесу. Тому зараз ми розглянемо усі аспекти нового законодавчого акту.

Закон про мову: що варто знати?

Найважливіший аспект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – це обов’язковість її застосування державними органами влади, місцевого самоврядування, а також в усіх публічних сферах життя (ч. 7, ст. 1). 

Як це було раніше? До цього часу, також існували законодавчі акти, які встановлювали норми використання державної мови для представників публічної влади. Зокрема: 

  • Ст. 103 Конституції передбачає, що Президентом України може бути обрано лише громадянина, який вільно володіє державною мовою; 
  • Статтею 7 ЗУ “Про Кабінет Міністрів України” вказана аналогічна вимога для членів, Кабміну;
  • Статтею 5 ЗУ “Про службу в органах місцевого самоврядування” передбачено призначення в органи місцевого самоврядування осіб лише зі знанням державної мови.

Конституцією (стаття 128), у свою чергу, наголошується на тому що на посаду судді може бути призначений лише той громадянин, який володіє державною мовою. Ця ж вимога стосується прокурорів місцевої прокуратури (ст. 27 ЗУ “Про прокуратуру”)

Що змінить новий Закон? Стаття 9 чітко прописує всі категорії громадян, які мають використовувати державну мову під час здійснення своїх повноважень (категорії є розширеними в порівнянні зі старим законодавством). Дія Закону НЕ поширюється на виконання релігійних обрядів та приватне спілкування. Таким чином, громадяни зберігають за собою право вільно обирати мову для спілкування та реалізації своїх ідей у культурній сфері. 

Що таке “публічні сфери суспільного життя” та чи пов’язано це з бізнесом? 

З огляду на термінологію нового Закону, важливо також розтлумачити поняття «публічні сфери суспільного життя». До них віднесено наступне:

  • Трудові відносини. 20 стаття мовного Закону чітко передбачає заборону примусу до використання іншої мови, окрім української в рамках трудових відносин. Це стосується офіційного спілкування;
  • Освітньо-культурну галузь, науку. Освітній процес має здійснюватися виключно державною мовою. Наукові видання, у свою чергу, мають виходити до другу або українською, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Культурна сфера має теж здебільшого послуговуватися українською мовою. Використання інших мов обумовлюється лише творчим задумом організатора. Проте використання будь-яких мов при відтворенні пісень дозволено. Афіші та оголошення, в свою чергу, можуть бути надруковані іншими мовами. Але присутність українського тексту на них є обов’язковою. Формат та обсяг українського тексту має бути не меншим, ніж обсяг тексту іноземною мовою на оголошенні. Фільми та серіали дублюватимуться або субтитруватимуться українською мовою. Для втілення таких нововведень у діячів культурної сфери є 2 роки з моменту набуття Законом чинності; 
  • Засоби масової інформації (ТБ, радіо, друковані видання), комп’ютерних програм та WEB-ресурсів, які реалізуються в Україні. Інтерфейс сайтів та програм повинен бути державною мовою або офіційними мовами ЄС. Використання інших мов допускається лише у випадку, якщо на веб-ресурсі присутня українська версія. Публічні оферти, договори та електронні розсилки мають функціонувати виключно українською мовою. На впровадження вказаних положень надається 3 роки з дати чинності Закону. Це не вплине на використання соціальних мереж: робити дописи та надсилати повідомлення користувачі досі зможуть вільно обраною мовою.

Ще однією важливою сферою публічного суспільного життя є обслуговування споживачів. Відтепер, будь-які господарюючі об’єкти мають надавати перевагу обслуговуванню клієнтів державною мовою (це передбачено ч.3 ст. 30). На прохання споживача, працівник, який здійснює обслуговування, має право здійснити обслуговування іншою мовою. Описи та інша інформація про товари/послуги в каталогах та на онлайн-сторінках має бути розміщена українською мовою, але може дублюватися й іншими мовами. На виконання цієї вимоги у підприємців буде 18 місяців з моменту набуття мовним законодавством чинності. 

(Допомога: юридичний аутсорсинг)

Варто зауважити, що технічна та проектна документація, якщо її укладають приватні особи, може бути на будь-якій мові за домовленістю сторін. Проте це не стосується договорів з підприємствами державної та комунальної власності. 

Мовою діловодства та документообігу для громадян та юридичних осіб, згідно нового законодавства, є українська. Аналогічна вимога стосується листування з представниками публічної влади. Ця норма діятиме через 12 місяців після набуття чинності Закону. 

Публічними сферами, в яких має обов’язково використовуватися державна мова, Закон також визначає:

  • Теле- та радіо рекламу;
  • Охорону здоров’я та спорт;
  • Пошту, телекомунікації та транспорт.

Зверніть увагу: всі вищезгадані зміни не вплинуть на культурне життя національних меншин, які проживають в Україні. Воно й надалі залишатиметься під захистом законодавства. 

Робочі Кейси

Як підібрати фото для резюме? Поширені помилки.

Здавалося б, обрати фотографію для резюме – просте завдання. «Та й рекрутери не надто придивлятимуться…

Читати

Чи варто віддавати бухгалтерію на аутсорсинг?

Сформувавши власний бухгалтерський відділ, керівники підприємств дуже часто розчаровуються в якості ведення бухгалтерії. Можливі найрізноманітніші…

Читати

Який бізнес відкрити в Україні в 2019 році?

Власний бізнес вважається оптимальним способом заробітку. За останні роки, число підприємців в країні впало до…

Читати
Переглянути всі