м. Львів, вул. Водогінна 2, офіс 420 Пн-Пт 9.00-18.00 info@mcg-lv.com +38 (050) 317 60 01 +38 (067) 290 69 88

Реагуємо на запити Фіскальної служби правильно

від Admin

Якщо Ви – підприємець, то існує велика ймовірність отримати лист від податкових органів. Зазвичай, податкова інспекція вимагає надати докази господарської діяльності або підтвердження співпраці з контрагентами. Звичайно ж, платник податків зобов’язаний надати відповідь податковому органу. Проте вона не обов’язково має бути позитивною. Особливо, якщо Ви виявите неправомірні дії податківців відносно Вашого підприємства. 

Достатні підстави для відправки запиту підприємцеві зазначає 73 стаття Податкового Кодексу України. Зокрема, запит має містити такі відомості:

  • Підстави для звернення до платника податків та інформацію, яка їх підтверджує;
  • Повноцінний перелік документів, які необхідні Фіскальній службі;
  • Підпис та печатку керівника контролюючого органу.

ДФС зобов’язані вказати конкретне порушення, яке здійснив платник податків. Підозри та неконкретизовані порушення не вказаних статей законодавства є неправомірними, а дії фіскалів у даному випадку є перевищенням повноважень та втручанням у нормальну діяльність підприємства. Саме тому, суб’єкт господарювання має право оскаржити таке звернення. 

Також зауважте, що запит ДФС відправляється, в обов’язковому порядку, на бланках податкової. Підстав для нього існує декілька:

  • Порушення суб’єктом господарювання податкового законодавства;
  • Недостовірні дані у податковій звітності;
  • Отримання скарги на суб’єкт господарювання;
  • Проведення зустрічної звірки.

(Детальніше: ведення податкової звітності)

Як діяти, коли прийшов запит ДФС?

Насамперед, потрібно ретельно проаналізувати всю інформацію, яка в ньому викладена, а також впевнитися у правильності складання запиту (для встановлення, чи є запит правомірним) Після цього, важливо згадати абсолютно усі помилки, яких ви могли припуститися в податковій документації та звітності. Тепер Вам необхідно обрати стратегію: добросовісно надати усі документи, або вдатися до послідовного захисту. 

Скільки часу є на відповідь? Ви маєте відреагувати на запит ДФС протягом 15 днів з наступного дня після його отримання. Під час проведення зустрічної звірки, є менше часу: 10 днів. У відповіді обов’язково мають міститися реквізити запиту та перелік додатків. Копію відповіді Ви маєте обов’язково залишити собі. 

Пам’ятайте: не варто ігнорувати запити від ДФС. Адже наслідок цього – позапланова перевірка за наказом. 

Законні підстави наказів про проведення перевірки

Видання наказу про позапланову перевірку на підприємстві регулюється українським законодавством, тому має відповідні нормативні вимоги. У разі їх недотримання, Ви маєте право оскаржити наказ, адже він не матиме законної сили. 

Основні реквізити для наказу про позапланову інспекцію об’єкта господарювання – це підпис керівника філії Державної Фіскальної служби або уповноваженої особи. Якщо мова йде про уповноважену особу, то її право виступати від імені керівника має підтверджуватися наказом або розпорядженням. Інакше підпис можна вважати недійсним. 

До того ж, існує визначений законодавством перелік документів та інформації, які дозволяють контролюючому органу включити суб’єкт господарювання до плану перевірок. Окремі (теж передбачені законом) підстави існують й для позапланових візитів. 

Що робити, якщо виникли сумніви у законності наказу?

У першу чергу, Ви маєте отримати від податкового органу вичерпну інформацію про те, на який підставах ухвалено рішення. Це можна зробити за допомогою адвокатського запиту, або запиту на публічну інформацію. Якщо Ви отримаєте відмову або недостатньо обґрунтовану відповідь, то матимете подальше право на оскарження діяльності податкового органу. Це – підґрунтя для повного скасування перевірки суб’єкта господарювання. 

Коли варто вдаватися до оскарження? Не слід відтягувати з оскарженням перевірки, якщо на нього є підстави. Здійснюється оскарження безпосередньо після того, як підприємство дізнається про призначення перевірки. (після отримання відповідного листа ДФС). Формується оскарження на підставі отриманого листа.

Важливо: оскарження перевірки – не гарантія призупинки її проведення. Для цього необхідно отримати судову ухвалу.  

До того ж, контролюючі органи мають право вдатися до перевірки лише у разі, якщо вони дотримались процедури сповіщення. Так, Вам мають повідомити про контроль мінімум за 10 днів до його початку. Сповіщення надсилається за допомогою повідомлення, до нього додається копія наказу про проведення перевірки. Документи можуть доставлятися платникові податків двома способами:

  1. Особисто під розписку;
  2. Поштою з повідомленням про вручення. 

Невчасне або неналежне сповіщення платника податків з вини податкового органу – підстава для недопущення контролюючого інспектора на підприємство. 

Про допуск інспекції на підприємство 

Для початку – про те, у якому випадку платник податків має право не допускати інспекторів на підприємство. Запам’ятайте: якщо у Вас є законні підстави вважати, що перевірка була призначена з недотриманням законодавства, а також якщо Ви здійснили усі перелічені вище дії для її оскарження, Ви не зобов’язані допускати контролюючий орган на власний суб’єкт господарювання. 

Декілька років тому, відмовити інспекторам в допуску було ще простіше, адже платник податків мав право оскаржувати запит вже після їх візиту, та тоді ж звертатися за допомогою. Сьогодні ситуація стала іншою: попереднє оскарження обов’язкове. Тому про розробку плану для правового захисту варто подбати безпосередньо після того, як Ви дізнаєтеся про перевірку.

У яких випадках доцільно та законно не допускати контролюючий орган на суб’єкт господарювання сьогодні?

Якщо: 

  • Ви оскаржили наказ про проведення контролю та подали позов до суду для отримання ухвали про зупинення перевірки;
  • Контролюючий орган порушив процедуру сповіщення про контроль;
  • Інспектор, прибувши на суб’єкт господарювання, не пред’явив обов’язкові документи (скерування на перевірку, копію наказу та службове посвідчення);
  • Документи, які пред’явлені інспектором, складено з порушенням вимог чинного законодавства. 

Зверніть увагу: у скерування на перевірку має бути вказана дата його видачі, реквізити наказу, назва податкового органу, мета й підстави для проведення інспекції, а також строки її проведення. Також скерування повинно містити дані про посадових осіб (інспекторів), які проводитимуть контроль на підприємстві. Обов’язкові реквізити скерування – це підпис керівника філії Державної фіскальної служби та печатка відповідного органу.  

Якщо ж Ви, як керівник підприємства, не допустите інспекторів з інших причин, то наражаєте себе на ризик адміністративного арешту коштів або майна. Але якщо контролюючий орган не матиме на ці дії достатніх підстав, то їх буде легко оскаржити. 

Коли ще податкові органи можуть застосувати адміністративний арешт?

Насправді, до таких радикальних дій ДФС вдається не часто. Окрім описаної вище ситуації, відмова можлива лише тоді, коли платник податків відмовляється від законної перевірки без наявних на це підстав. Саме тому, не варто хвилюватися щодо такої можливості тим підприємцям, які чітко виконують чинне законодавство та дотримуються його вимог. 

Який алгоритм дій підприємця під час перевірки та після? Читати далі.